Цього тижня нас очікує Гран-прі Бахрейну Формула-1, котрий пройде на автодромі Сахір. Перший для всього Близького Сходу автоспортивний комплекс побудував відомий усім архітектор та “монополіст” на цю справу німець Герман Тільке.

Королівство Бахрейн розташоване у Перській затоці на групі островів поблизу Катару і Саудівської Аравії. “Східна казка” – як називають європейці цю країну, без перебільшень заслуговує так іменуватися. Саме королівство утворене в 1971 році після проголошення незалежності від Великої Британії. На жаль, після цього у країні ситуація вийшла з рівноваги, адже сильніші сусіди захотіли анексувати територію Бехрейну. На допомогу молодій країні прийшли Сауди, які змогли залагодити всі суперечки. Але для забезпечення своєї безпеки, шейх Аль Халіф дозволив американським і британським військам розмістити тут свої бази в обмін на зброю та захист. Тож всіма згодами і не згодами з часом стабільна ситуація на островах налагодилася.

Історія перегонів для арабської країни розпочалася із задуму шейха Сальмана бін Хамад Аль Халіфа за підтримки авіаперевізника Королівства Бахрейн і Султанату Оман Gulf Air. Шейх за всяку ціну, не шкодуючи “нафтодоларів” вирішив домогтися права на проведення першого Гран-прі Формула-1 на Близькому Сході. Крім грошей, на відміну від інших країн регіону, цю країну мало що єднає у автомобільному сенсі із сусідами. Маленьке королівство Бахрейн мабуть є найбільш автомобільною країною всього Південно-Західного Заходу Азії. Адже перша національна автомобільна федерація була заснована ще далекого 1952 року, хоча Міжнародна автомобільна федерація (FIA) прийняла її до себе тільки 1997 року.

Будівництво автодрому для “Королеви автоспорту” розпочалося в 2002 році, серед гарячих пісків нагрітих тропічним сонцем, німецькою компанією Tilke GmbH Co. KG та малайзійською WCT Engineering, яке тривало майже 16 місяців. На об’єкті, за 30 кілометрів від столиці країни у містечку Сахір, працювали понад 3000 будівельників, було використано 8,5 тис. тонн сталі та 70 тис. м3 бетону. Для побудови гумових відбійників використали 82 тисячі автомобільних шин, якщо їх скласти в один ряд, можна обвести планету Земля по-екватору.

Сама автоспортивна арена вміщує 50 тисяч глядачів. Це не є багато, враховуючи що середній показник у таких випадках становить близько ста тисяч місць. Але враховуючи населення королівства – 1,2 млн. чоловік, на трибунах Сахіра (назва автодрому) вміститься 7% населення Бахрейну, а це вже значний результат у порівнянні з іншими спорудами такого типу. Щоправда королівській казні таке задоволення обійшлося у 150 мільйонів “вічнозелених”. Крім того, влада країни щороку сплачує за право проведення Формули-1 по 40 млн.$. Цю суму шейх вніс навіть за 2011-й, коли етап Формули-1 був скасований, але про це пізніше.

В подальшому іміджевий ефект від автодрому найвищого класу було важко переоцінити. Адже Сахір – це цілий автоспортивний комплекс, котрий має в своєму розпорядженні шість трас різної конфігурації, в тому числі овал та довгу пряму для драгу – 1090 метрів. Ціла низка світових автоспортивних серій, крім Формули-1, приїхали сюди: GP2, GP2 Asia (з 2007 р.), Formula BMW World, Speedcar (з 2007 року.), V8 Supercars (з 2007 р.). На перекір усім скептикам, траса стала популярною і по-спортивному цікавою.

Перше Гран-прі Бахрейну пройшло 4 квітня 2004 року за умов сухої та спекотної погоди. Першу перемогу в історії Формули-1 на Близькому Сході здобув “Червоний барон” на Ferrari F2004 – німець Міхаель Шумахер. Тоді Шумі завоював і поул-позицію з часом 1:30,159 та показав найшвидше коло на трасі – 1:30,252. Другим, або першим після “бога” приїхав напарник німця Рубенс Барікелло. Замкнув тріо переможців Дженсон Баттон на BAR-Honda.

У 2006 році Бахрейну довірили розпочати 57-й чемпіонат Формули-1, що також стало першим подібним явищем не тільки на Близькому Сході, але і у всій Азії, адже ще ніколи “Королева автоспорту” не стартувала з азійської землі. Перемогу сім років назад знову здобув Шумахер, другим приїхав новобранець “жеребців” Феліпе Масса. Третім фінішував Дженсон Баттон цього разу на Honda.

З 2006 року була дещо змінена конфігурація траси – її збільшили з 5417 метрів до 6299. Таким чином пілоти замість 57-ми кіл перегонів, проїжджатимуть тільки 49 кіл. Загальна дистанція змагань залишилася майже без змін – 308,405 км.

Також 2006 року у Формулі-1 дебютував німецький пілот Ніко Росберг і сталося це у Бахрейні. Крім того тоді Ніко проїхав найшвидше коло та посів у результаті 7-місце. Через чотири роки у 2010-му на Сахірі свою першу гонку у Формулі-1 провів інший німець Ніко Хюлькенберг, але менш успішніше за Росберга – 14-те місце. Не забуваємо, що того ж таки 2010 року своє перше гран-прі провела нова стайня Формули-1 HRT (Hispania Racing Team F1), яка була заснована Адріаном Кампосом і пізніше перекуплена іспанським підприємцем Хосе Рамоном Карабанте.

Найбільше в Бахрейні перемог здобув Фернандо Алонсо – три рази, з них двічі поспіль (2005, 2006) та Феліпе Маса (2007, 2008). Серед конструкторів першість тримає Ferrari (4 перемоги). Два рази успіху досягли пілоти Renault, а одного разу – Brawn GP.

Є у гран-прі Бахрейну і не дуже приємні сторінки історії, котрі щоправда пов’язані із внутрішньосуспільними проблемами королівства, ане спортивними. Бахрейн, як уже згадувалося, досить таки унікальна країна, ще й тим, що владу у королівстві тримають шейхи Аль Халіфи, котрі є мусульманами-сунітами. У свою чергу більшість населення островів – це мусульмани-шиїти. Тому Бахрейн єдина країна Сходу, де мусульмани, що представляють релігійну меншість, є владною елітою.

Тож на грунті цих обставин, підігрітих соціальним напруженням у зв’язку із не забезпеченням прав людини та релігійною дискримінацією шиїтів, у лютому 2011-го року в Бахрейні спалахнули масові антиурядові протести. Ці заворушення супроводжувалися масовими сутичками, виводом королівських військ на вулиці столиці Манами для наведення порядку. Це призвело до того, що Гран-прі Бахрейну 2011-го року було скасовано, через небезпеку для туристів та учасників змагань. На наступний рік справи дещо вдалося залагодити і Формула-1 повернулася на розпечені східним сонцем піски. Але вже цього року, знову через масові протести є загроза скасування цього Гран-прі в останню мить.

І. Костенко